Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка (Шевченкове)
Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка | |
---|---|
49°11′46.7″ пн. ш. 31°5′39.1″ сх. д. / 49.196306° пн. ш. 31.094194° сх. д. | |
Тип | музей |
Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Черкаська область, Звенигородський район, село Шевченкове, вул. Бондарівська, 33 |
Адреса | вул. Бондарівська, 33 |
Директор | Л. М. Шевченко |
Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка у Вікісховищі |
Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка — музей в селі Шевченкове Звенигородського району Черкаської області, розташований на території батьківської садиби Тараса Григоровича Шевченка, де він проживав з 1815 по 1829 рік[1].
Будівля музею споруджена у 1938 році за проєктом І. Н. Луговського[2]
Тут відтворено хату батьків Тараса, збереглась могила матері поета. В центрі села, на колишньому цвинтарі, — могила Григорія Шевченка — батька Тараса. Неподалік музею — хата дяка Богорського, де навчався грамоти малий Тарас (рік забудови — 1782-й). Над нею у 1961 році зведена захисна споруда.
У музеї Т. Г. Шевченка багато років працював онук Шевченка — Т. Т. Шевченко. Його справу продовжила донька — В. Т. Шевченко, яка 30 років очолювала музей.
У 1992 році на базі музею створено державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», що об'єднав три села дитинства Кобзаря — Моринці, Будище, Керелівку.
З 1995 року посаду директора заповідника обіймає заслужений працівник культури України Л. М. Шевченко.
Указом Президента України № 74/2006 від 26 січня 2006 року Заповіднику надано статус національного[3].
батьківська хата
|
могила матері
|
одна з кімнат музею
|
пам'ятник юному Шевченку
|
фасад музею. Будівля 1938 року
|
- ↑ who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 4 жовтня 2009.
- ↑ Повстенко О. І. Батьківщина Т. Г. Шевченка в її минулому і сучасному // Архітектура Радянської України, 1939, № 2
- ↑ zakon1.rada.gov.ua